Кожна релігійна установа (церква, костьол, синагога тощо) вела записи обрядів у спеціальній метричній книзі.
У першій частині записувалась інформація про новонароджених (дата, ім'я), їх хрещення, батьків і хрещених.
У другій частині записували дані про вінчання (повні імена наречених, їх вік, походження, віросповідання) і свідків.
У третій частині велися записи про смерть і поховання.
Якщо в сільській церкві добре збереглися метричні книги, інші документи для пошуку предків можуть і не знадобитися. (Сторінка метричної книги церкви Іоана Милостивого, Вільшанка, розділ перший, народження, 1783 рік, Державний архів Одеської області (ДАОО).
У сповідальних відомостях цілими сім'ями записані прихожани церкви, зазначено їх вік і зроблено відмітки про те, чи сповідалися вони перед Різдвом та Пасхою.
Якщо збереглися сповідальні відомості, ви можете додавати відразу по кілька поколінь предків у своє родове Дерево. (Сторінка сповідальної книги Воскресенської церкви, Азарівка Стародубського полку, 1744 рік, Державний архів Чернігівської області (ДАЧО).
Це податковий документ, на основі якого нараховувалися та сплачувалися податки, тому вівся він дуже точно. Записані сім'ї в повному складі, зазначено вік, а також скільки кому було років на момент попередньої ревізії. Якщо хтось помирав чи народжувався в період між ревізіями, то ця інформація теж зазначалася. Якщо чоловіків забирали в рекрути, це також вказували тут. У випадку переїзду фіксували, де жила сі'я раніше чи куди переселилася. Остання, десята ревізія, проводилася у 1858 році.
Якщо у вашому населеному пункті збереглися ревізії, за їх допомогою легко розбудувати сімейне Дерево на кілька поколінь у глибину століть. (Ревізська сказка Верхніх Пупків Тамбовської провінції, 1721 рік, російський державний архів древніх актів (РГАДА), Москва).
Після ревізій і аж до революції облік населення вівся за допомогою посімейних списків. За змістом і формою списки нагадували ревізії. На жаль, збереглися посімейні списки майже виключно у містах. (Посімейний список Новомиргородських міщан, єврейське товариство, 1874 рік, Державний архів Кіровоградської області (ДАКО).
Фонди нотаріусів дуже гарно доповнюють дослідження, якщо ваші прадіди чи прабабці укладали заповіти, купували чи продавали землю. (Голованівський нотаріус, справа про продаж землі жителями Бузникуватої, 1915 рік, Державний архів Кіровоградської області (ДАКО).
У фондах судів теж можна знайти багато цікавого - від побиття до розслідування підпалу та сварки сільської общини з поміщиком за пасовище.
1820 рік
Герб Наленч сім'ї Моравських із дворянської справиДержавний архів Хмельницької області (ДАХмО).
1915 рік
Госпітальна картка пораненого солдата І світової війниРосійський державний військово-історичний архів (РГВИА), Москва.
1941 рік
Картка радянського військовополоненого з SHTALAG VIII EЦентральний архів Міністерства оборони (ЦАМО), Подольськ.
1782 рік
Сторінка метричної книги уніатської церкви Архангела Гавриїла, БузникуватаЦентральний Державний історичний архів України (ЦДІАУ), Київ.
Пошта
Facebook Messenger
Телефон
Viber
Telegram